Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра українознавства, педагогіки і психології
Контрольна робота з Історії України
Тема: «Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV – XVI)»
План:
І. Вступ.
ІІ. Захоплення українських земель Литвою та Польщею.
ІІ.1. Експансія литовців на Україну.
ІІ.2. Польська експансія на українських землях.
ІІ.3. Зближення Польщі і Литви. Польсько-литовські унії та їх наслідки.
ІІІ. Особливості розвитку українських земель у складі Великого князівства Литовського.
ІІІ.1. Політико - адміністративний устрій українських земель в литовській державі.
ІІІ.2. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Литви
ІІІ.3. Класова структура українського суспільства.
IV. Українські землі у складі Польщі.
І. Вступ.
Протягом тисячоліть Україна була тиглем таких могутніх політичних формувань, як скіфська, сарматська та Київська держави. Її люд — господар власної долі — справляв вплив, нерідко вирішальний, на життя сусідів. Цивілізації, що розвивалися на Україні, перебували на авансцені культурних і суспільно-економічних подій усієї Східної Європи. Однак занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін. Із цього часу українські землі більше не становитимуть серцевину важливих політичних об'єднань, а доля населення України, за винятком кількох коротких періодів національного самоствердження, вирішуватиметься у таких далеких столицях, як Варшава, Москва чи Відень.
З культурної та економічної точки зору статус України також занепадатиме до рівня важливої, та все ж периферійної провінції, а її еліта асимілюватиметься з культурою та політичними системами чужоземних володарів. Населення України, що не тільки перестало бути панівним, а й саме потрапило в неволю, тепер боротиметься й за політичне самовизначення, й за власне існування як окремої етнічної та національної спільності. Ця боротьба стала — й до наших днів лишається — однією з основних тем української історії.
ІІ. Захоплення українських земель Литвою та Польщею.
Ослаблені золотоординським ігом, українські землі були захоплені сильнішими європейськими державами: Литва до 60-70-х років XIV ст. приєднала більшу частину українських земель (Волинь, Ліво- і Правобережну Україну, Поділля) й утримувала їх до 1569 р.; Польща в сер. XIV ст. захопила Галичину, а з 1569 року до неї перейшли всі литовські володіння в Україні, Угорщина ще в ХІ ст. захопила Закарпаття; Молдавія в ХІV ст. приєднала українську Буковину, а Москва з кінця ХV ст. – Чернігово-Сіверщину.
Оскільки більша частина українських земель перебувала на той час у складі Литви та Польщі, тому період і отримав назву – литовсько-польська доба.1
ІІ.1. Експансія литовців на Україну.
Перервана традиція літописання зумовила низку білих плям в історії литовсько-польської доби. Через це частина істориків період існування Великого князівства Литовського до Люблінської унії 1569 р. вважає часом існування Литовсько-Руської держави, а решта переконана, що цієї доби йшов процес перетворення українських земель на литовську провінцію. Така розбіжність поглядів пов̓̓ язана з тим, що час перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського мав надзвичайно важливу особливість: він складався з неоднакових за тривалістю та змістом періодів, у межах яких домінувала то одна, то інша тенденція.2
Можна виділити 4 таких періоди:
«оксамитове», але досить активне проникнення та утвердження литовського правління на українських землях;
«ослов҆ янення» литовських князів;
ліквідація удільних князівств на українських землях і перетворення їх на звичайні провінції Литви;
посилення змагань за українські землі в умовах боротьби між Москвою і Литвою за право бути центром «збирання руських земель».3
З 1340 по 1362 роки литовці проникли та утвердили с...
